ПАТРІОТИ́ЗМ, у, ч. Любов до своєї батьківщини, відданість своєму народові, готовність для них на жертви й подвиги. Патріотизм — одно з найбільш глибоких почуттів, закріплених віками і тисячоліттями відособлених вітчизн (Ленін, 37, 1973, 182); Франко був, це безперечно, полум’яним патріотом своєї батьківщини. Його патріотизм подібний до патріотизму Пушкіна і Горького, патріотизму Шевченка і Коцюбинського (Рильський, III, 1955, 272); // перен. Відданість чому-небудь, любов до чогось. Він.. не знав ніякого іншого патріотизму, крім бюрової пунктуальності (Фр., VI, 1951, 162).
◊ Квасни́й патріоти́зм див. квасни́й.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 97.