ПАЦИФІКА́ТОРСЬКИЙ, а, е, книжн. Прикм. до пацифіка́тор. З природи розумна жінка, вона обережною була в оповіданні, не зачіпала шляхетського гонору Стася, обминала ганебної слави пацифікаторську діяльність благодійника обох юнаків Станіслава Жолкевського (Ле, Хмельницький, І, 1957, 115).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 102.