Слово "пацюк" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ПАЦЮ́К1, а́, ч. Шкідливий ссавець родини мишоподібних, значно більший за мишу, перев. з сірою шерстю і довгим лускатим хвостом; щур. Щось луснуло, щось ворухнулося, щось десь заскребло. То миша скребеться чи пацюк? (Мирний, III, 1954, 161); Пацюки володіють інстинктом заздалегідь відчувати катастрофу (Руд., Вітер.., 1958, 97); З.. гризунів найбільш поширені нориці (звичайна та гуртова), миші (курганчикова, хатня) та сірий щур — пацюк (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 451); * У порівн. — Ну, куркульня й завила. Як пацюки, ошкірились (Стельмах, II, 1962, 412); // перен., зневажл. Про людину лякливої, підлої вдачі. — Нарада? — ..крикнув котрийсь з гурту солдатів.. — Так воювати можна! До переможного кінця! Тилові пацюки! (Головко, II, 1957, 531).

ПАЦЮ́К2, а́, ч., розм. Те саме, що порося́. Вже переносили цілого пацюка, вже почали носити курей, полотно, кожух новий, ані разу не вбираний, але Юрішко був невмолимий (Хотк., II, 1966, 192); // перен., зневажл. Про товсту людину. — Значить, тиловий годований пацюк — фельдфебель Готт — робить те, що треба.., пане полковнику? — гнівно звертався в думці Вебер до свого начальства (Автом., Так народж. зорі, 1960, 102).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 102.