ПАШНИ́ЦЯ, і, ж., розм. Те саме, що пашня́ 1, 2. Не стяг війни розвіймо, а любові, Пашницею засіймо скрізь поля (Граб., І, 1959, 495); На широкому стенді розташувалися пучки пшениці, жита, ячменю, проса і всякої іншої пашниці (Добр., Тече річка.., 1961, 17).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 104.