ПАЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., перех., розм. Ділити що-небудь на частини. — Тільки знай, у нас така установа: все, що не добув, на рівні часті паювати (Мирний, І, 1949, 329); Терентій зітхає і неохоче говорить: — Добре, де вже моє не пропадало: паюємо все на дві частки (Стельмах, І, 1962, 595).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 105.