ПЕ́ВНИЙ, а, е.
1. Чіткий, твердий (про рухи, кроки і т. ін.) Її рухи були певні, а очі темно-сині,.. та які ж ліниві і на вид холодні!.. (Коб., І, 1956, 441); Бушують юрбами майдани, ясна для кожного мета. І певний крок гримить і тане (Сос., І, 1957, 157).
2. Який відповідає дійсності; правильний, точний, вірогідний. В книжках для народного читання краще наводити певні факти, а не гіпотези (Гр., Перед.. світом, 1907, 225); Найбільш певний діалектний матеріал здобувається мовознавцями-діалектологами шляхом безпосереднього спостереження і записування (Нариси з діалектології.., 1955, 181).
3. Точно визначений, визначуваний. Мене ждуть і в Чернівцях і у Львові на певний термін (Л. Укр., V, 1955, 334); Позаду, на певній відстані, йшло кілька наближених, а поряд,теж трохи позаду, царя супроводив одягнутий за формою старий гладкий міністр землеробства і державного майна (Довж., І, 1958, 395); — Я будував декорацію, обраховуючи її на певну точку знімання (Ю. Янов., II, 1958, 29); // Виділений, призначений для чого-небудь. [Кречет:] В лікарні є певні дні, коли дозволяють одвідувати хворих (Корн., І, 1955, 111); // Дібраний серед аналогічних осіб чи предметів або як частина чогось цілого, спільного. Він [П. К. Саксаганський] сам оповідав, що в одній п’єсі спробував був точно скопіювати певного свого знайомого (Рильський, III, 1956, 338); Кожний робітник, очевидно, педантично виконував якусь певну й обмежену частку загальної роботи (Смолич, І, 1958, 75); Письменник [П. Панч] розширює сферу прикладання народної фразеології, застосовуючи її.. для характеристики певних політичних явищ (Рад. літ-во, 1, 1963, 19).
Пе́вна річ: а) уживається як стверджувальне словосполучення, що відповідає знач. слів звичайно, без сумніву. [Мелхола:] І вона римлянка? [Хуса:] Та певна річ! (Л. Укр., III, 1952, 150); б) (вставн. сл.) уживається у знач., що відповідає знач. слів само собою зрозуміло, звичайно, без сумніву. На кормі — руль, перед рульовим місцем — підойми управління, — адже човен був, певна річ, моторний (Смолич, II, 1958, 43).
4. із спол. що, чи, а також у чому, рідко чого, на чому. Який твердо вірить у що-небудь, не сумнівається у чомусь; упевнений. Іван був задоволений з себе і з касієра, був майже певний, що все піде йому добре (Фр., І, 1955, 99); [Антоніо:] Ви певні в тім, що се його домівка? [Магістер:] Тут помилки ніяк не може бути (Л. Укр., III, 1952, 111); Всі, хто слухав Щорса, були певні перемоги над ворогом (Десняк, Вибр., 1947, 193); Нарешті таки знайшов Вас, дорогий пане Володимире, бо листа не дістав і не був певний, чи мої картки дійшли до Вас (Коцюб., III, 1956, 360); // із сл. у собі, себе. Який вірить у свої сили, свої можливості. Олесь Васильович ніколи не був певний у собі (Донч., VI, 1957, 631); З Галочкою, стрункою і квітучою, як молода яблунька, танцює статечний, певний себе, не юний.. чоловік (Ю. Янов., І, 1958, 621); // у кому. Вірити комусь, покладати якісь надії на кого-небудь. Марта ревнувала Антіна [Антона].. Вона не була певна у ньому (Коцюб., II, 1955, 305); // за кого, що і без додатка. Який не відчуває тривоги, хвилювання; спокійний. Вона зарум’янилася й запротестувала. — О, ні!.. Я найпевніша тоді, як їдеш ти зо мною (Коб., III, 1956, 57); [Градов:] Літака на велике випробування випускаємо. Все перевірити треба. Певним треба бути (Собко, П’єси, 1958, 242); Ми певні за свою судьбу, Бажаєм всім так жити! (Воскр., Недарма.., 1950, 12); // Який виражає тверду віру в свої сили, в свою правоту; твердий, упевнений або владний. З рабським ушанованням [ушануванням] розступилися монголи перед незнайомим приїжджим, що говорив їх мовою та й ще таким певним тоном, до якого вони привикли від своїх ханів (Фр., VI, 1951, 64); Зовсім небагато й пробув на каналі, а вже з’явилося в ньому щось певне, владне, розставивши ноги, твердо стоїть на землі Кузьма-каналобудівник (Гончар, Тронка, 1963, 188); // до чого, рідко. Наполегливий, стійкий. Поете! Шлях твій повен труду, Не жди відрадості, о — ні… Конать тобі до віку-суду, Сховавши слізоньки дрібні. Але борись, до цілі певний, Напроти темряви ставай (Граб., І, 1959, 200).
Будь пе́вний; Бу́дьте пе́вні — уживається для переконання кого-небудь у безсумнівності, вірогідності чогось. Будь певний, — що можна, все буде зроблене (Л. Укр., V, 1951, 19); — Обіцяю вам, що мій допис в десятках примірників буде розісланий по всіх газетах, і будьте певні, що до нього прислухаються (Тют., Вир, 1964, 153); Пе́вна рука́ у кого: а) хтось має вправну, натреновану руку; б) хтось має тверду волю, владний характер. Знов я дивую майстрові, що вмів Такою певною вести рукою Свавольне панство (Рильський, І, 1960, 261); Пе́вне о́ко у кого — хтось має здатність правильно визначати відстань, влучати в ціль. Око в нього було певне, серце міцне. Долав він шляхи невтомно, рушницю ніс, мов пір’їнку (Перв., Невигадане життя, 1958, 247).
5. Який заслуговує повного довір’я, на якого можна покластися; вірний. Ціла виборча робота повинна бути лиш така, що священик у своїм селі має постаратися про вибір певного чоловіка на виборця і написати йому картку.. Цей певний чоловік має бути той, хто безумовно піде за порадою священика (Март., Тв., 1954, 167); Сагайдачний того ж дня виїхав з Києва, взявши з собою десятеро певних козаків (Тулуб, Людолови, І, 1957, 340); В роботі Зоя знаходить справжню насолоду, робота єднає її з колективом, що давно вже став для дівчини і ріднею, і найпевнішим опертям у житті (Гончар, Дорога.., 1953, 8); // Незмінний, постійний. Все чогось шукає іншого людина… Поцілунки щирі… де їх дальший слід! Що на світі певне? За зміною зміна… Це вже з роду в рід! (Граб., І, 1959, 497); // Який обов’язково буде, здійсниться, відбудеться; який обіцяє сподіваний результат. Поміж возами нігде стать: Неначе в ірій, налетіло З Смілянщини, з Чигирина Просте козацтво, старшина, На певне діло налетіли (Шевч., 1, 1951, 100); Не пеняйте на мене, добродію, що я на сей раз не даю певного слова (Мириий, V, 1955, 362); Дід Галактіон сказав, що є один певний і справжній засіб упіймати вусате страховище (Донч., VI, 1957, 58); // Який з необхідністю витікає з обставин, що склалися; неминучий. [Міріам:] Дух мене сюди завів на певну згубу. Ну, що ж! нехай! Мені тут гинуть краще, ніж в іншім місці (Л. Укр., II, 1951, 109); Один з офіцерів порадив залишити його [угорця] в засідці на крайньому глухому фланзі батальйону. Це була певна смерть (Гончар, ІІІ, 1959, 109).
6. Точно не визначений; якийсь. Раїса чула часом у серці певну ніжність, якесь материне почуття до цього знівеченого життя (Коцюб., І, 1955, 323); Полк мав просуватися вперед окремими загонами і дрібними групами і, можливо, діяти певний час децентралізовано (Гончар, III, 1959, 96); // Деякий, незначний. Звичайно, дядькова звістка вже вносила певні корективи, проте схема лишалась та сама (Головко, II, 1957, 487).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 106.