ПЕВНІ́СІНЬКИЙ, а, е.
1. Який надзвичайно точно відповідає чому-небудь; схожий на когось. Але годі о смерті гадать! Кістяк викличе тільки огиду… Що лякатись? Ні взяти, ні дать: Мій певнісінький образ по виду, — Так на мене скидається він (Граб., І, 1959, 236).
2. Який має цілковиту впевненість у кому-, чому-небудь. — Я певнісінький, що панна Целя і тепер має на собі сині панчошки [панчішки ] (Фр., II, 1950, 302).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 107.