ПЕ́ЙСИ, ів, мн. (одн. пейс, а, ч.). Довгі непідстрижені пасма волосся на скронях у патріархальних євреїв. В Шавницю на води приїжджає не дуже багацько гостей, та й то половина євреїв, та ще й дуже простих, в патинках, з пейсами на висках (Н.-Лев., II, 1956, 394); — Вай, вай, вай! — підскочив як ужалений Лейба і вхопився за пейси (Тют., Вир, 1964, 287).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 110.