ПЕ́ННІ, невідм., с., рідко ч.
1. Те саме, що пенс. Падає латунний жовтий пенні На тротуар (Бажан, Роки, 1957, 190).
2. Фінська монета, що дорівнює 1/100 фінської марки.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 116.