ПЕРВАЧО́К, чка́ і чку́, ч. Пестл. до перва́к. Хлопці гралися в цурки, а первачки стояли з торбинками та портфеликами в руках (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 10); — Вам первачку з вогнем чи паленухи з димом? — грають в усмішці бистрі очі і повні уста вдовиці (Стельмах, II, 1962, 122).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 118.