Слово "перебиватися" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ПЕРЕБИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПЕРЕБИ́ТИСЯ, б’ю́ся, б’є́шся, док.

1. Ставати пошкодженим, зруйнованим і т. ін.; ламатися. Процес обмолоту хліба полягає в тому, щоб виділити все зерно з колоса непошкодженим, а стебло при цьому повинно якнайменше перебиватися (Зерн. комбайни, 1957, 14); І пішла демонстрація бабиної сили: і осі ламалися, і шворні лопалися, і обіддя розпадалися, і війя перебивалися (Вишня, І, 1956, 66); Палажка.. вперіщила граблями по воротях.. Граблі перебились пополовині (Н.-Лев., II, 1956, 338).

2. Розбиватися (про все або про велику кількість чого-небудь). Весь посуд перебився.

3. перен. Через якесь втручання припинятися, порушуватися (про вияв, розвиток, хід чого-небудь). Від дзвінка сон перебивається.

4. чим, на чому і без додатка, розм. Терпіти матеріальні нестатки, обходитися якийсь час малим. Батько відділив його і на розкиданих чотирьох десятинах Євдоким перебивався сяк-так, більше кохаючи круторогих, аніж свою Олену (Стельмах, І, 1962, 225); Моя підготовка до інституту була недостатньою.. Тому вчився я поганенько. Нерівно. Через те мені не дали стипендії, і перші два роки я перебивався уроками (Довж., І, 1958, 13); [Галя:] Он у мене золота медаль є; збуду її, переб’юся як-небудь, поки місце добуду… (Мирний, V, 1955,191); // Терпіти певний час якісь незручності, невигідності і т. ін. Вона слухає ніч, схилившись то в головах своїх дітей, то біля чоловіка.. Нехай вони посплять, а вона вже якось і так переб’ється (Кучер, Голод, 1961, 101).

Перебива́тися з копі́йки на копі́йку; Перебива́тися з хлі́ба на во́ду — жити дуже бідно, перемагаючи нестатки. — Заробітки нікчемні. Перебиваєшся, як аллахові угодно — з копійки на копійку (Ле, Міжгір’я, 1953, 107); Так і жили Глущуки — з хліба на воду перебиваючись… (Чорн., Визвол. земля, 1959, 7).

5. тільки док., розм. Дуже перевтомитися, виснажитися. Яків так перебився та знеміг, що вже не вставав з постелі (Мирний, І, 1954, 230).

6. тільки недок. Пас. до перебива́ти. Часто сміх той перебивався кашлем, а очі світились і обличчя палали (Л. Укр., III, 1952, 622); Гнітюча тиша почала злегка перебиватися невиразним, ледве вловимим гулом мотора (Ле і Лев., Півд. захід. 1950, 284).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 123.