ПЕРЕБИНТО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕБИНТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех.
1. Забинтовувати всю поверхню, велику частину чого-небудь, дуже оббинтовувати когось. Він уже не лежав, а ходив по кімнатах з забинтованою головою. Її перебинтувала йому Антоніна Іванівна (Трубл., І, 1955, 118); Після того, як Бунч оглянув і перебинтував поранену, її перенесли в тісну комірчину капітана Пабло (Ю. Бедзик, Вогонь.., 1960, 60).
2. Розбинтувавши, забинтовувати повторно, змінювати пов’язку.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 124.