ПЕРЕБО́РИСТИЙ, а, е, розм. Який має перебори, з переборами (у 2 знач.). Тиміш широким рухом розтягнув міхи баяна і сипонув таким перебористим маршем, що привернув до дівчини загальну увагу (Грим., Незакінч. роман, 1962, 7).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 129.