ПЕРЕБУВА́ТИСЯ1, а́юся, а́єшся, недок., ПЕРЕБУ́ТИСЯ, бу́дуся, бу́дешся; мин. ч. перебу́вся, була́ся, ло́ся; мн. перебули́ся; док., розм.
1. Жити погано, бідно, обходитися якийсь час, переборюючи нестатки, злидні; перебиватися. З останнього борошна спекла [Горпина] дві перепічки, борщу та картоплі зварила. Порається, а сама думає: — Сьогодні так-сяк перебудемося (Гр., І, 1963, 252).
2. тільки док. Минути, пройти (про час, події і т. ін.). Багато-багато перебулося тих днів, поки .. по місті новина, як стріла, пролетіла: Кармелюк ранений, Кармелюка везуть! (Вовчок, І, 1955, 369); — Тепер уже все одно, мій сину, тепер уже все минулося й перебулося (Коб., II, 1956, 303).
3. тільки недок., рідко. Проводити час, займаючись, розважаючись чим-небудь. — Це не мій і не ваш добрий знайомий, а звичайний агент третього відділення, що перебувається доносами на своїх літературних ворогів… (Полт., Повість.., 1960, 457).
ПЕРЕБУВА́ТИСЯ2, а́юся, а́єшся, недок., ПЕРЕБУ́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док., рідко. Те саме, що перевзува́тися. Христя собі зійшла на місток і, схилившись на перила, піджидала, поки Кирило перебувається (Мирний, III, 1954, 71); Перебуйся назад носками (Номис, 1864, № 5471).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 131.