ПЕРЕВ’Я́ЗОЧНИЙ, а, е.
1. Стос. до перев’язки (у 4 знач.). Перев’язочна сестра; // Признач. для перев’язки. Перев’язочні матеріали.
Перев’я́зочний пункт — лікувальний заклад, признач. для перев’язок. Мама вдома на перев’язочному пункті. У нашій хаті тепер похідний лазарет… (Кучер, Чорноморці, 1956, 490).
2. у знач. ім. перев’я́зочна, ної, ж. Спеціально обладнане для перев’язок (у 4 знач.) приміщення. Пішов хірург з лікарями й сестрами-жалібницями до перев’язочної (Довж., І, 1958, 319).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 148.