ПЕРЕВОЛО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕВОЛОЧИ́ТИ, очу́, о́чиш, док., перех. Волочити ще раз, повторно або заново, по-іншому. Іван Кучугура.. перекопував та переволочував грунт, щоб у міжряддях не залишилося жодної грудочки (Чорн., Красиві люди, 1961, 28).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 146.