ПЕРЕГА́ДУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕГАДА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм. Те саме, що переду́мувати 1. До самого білого ранку Христя не спала, перегадуючи всяку всячину за Мар’янівку (Мирний, III, 1954, 401); — Яких тільки думок я за цей час не передумала, яких гадок не перегадала (Вирган, В розп. літа, 1959, 278).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 149.