ПЕРЕГРІБА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПЕРЕГРЕБТИ́СЯ, бу́ся, бе́шся; мин. ч. перегрі́бся, гребла́ся, ло́ся; док.
1. розм. Гребучи, переправлятися через що-небудь, на другий бік чогось (звичайно човном). Ой бистрії річки, круті бережечки, — перегрібся, перевізся козак молоденький (Сл. Гр.).
2. тільки недок. Пас. до перегріба́ти.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 157.