ПЕРЕДАВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. передава́ти1. — Якось більше від серця розмова йде. Не люблю того передавання через третю особу (Фр., VII, 1951, 194); Із уст в уста пішло передавання наказу: готуватися як стій до форсування (Тич., II, 1957, 180); Правильно виконані розміри зубчастих елементів зубчастих коліс забезпечують плавність передавання обертального руху від одного колеса до другого (Допуски.., 1958, 376).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 161.