ПЕРЕДБА́ЧЕННЯ, я, с.
1. Дія за знач. передбача́ти, передба́чити. За новий метод передбачення погоди Б. П. Мультановському в 1927 р. була присуджена золота медаль Всесоюзного географічного товариства (Видатні вітч. географи.., 1954, 130); Особливо великого практичного значення набуває передбачення [майбутнього] в соціалістичному суспільстві, де трудящі беруть активну участь у перетворенні природи і суспільного життя (Наука.., 8, 1958, 61).
2. Здатність передбачати майбутнє, те, що має відбутися. Партія наполегливо вчиться у мас, збагачується їх досвідом і одночасно вчить маси, вказує їм, спираючись на силу наукового передбачення, нові незвідані шляхи у світле майбутнє (Ком. Укр., 12, 1966, 3); Мистецтво передбачення — неодмінна якість партійного керівника (Рад. Укр., 20.V 1949, 1); // План, проект, здогад. Передбачення Кутузова збулися: тільки-но розвидніло, а вже біля села Бородіно розпочався бій (Кочура, Зол. грамота, 1960, 293); Цими днями відбулися засідання постійних комісій Верховної Ради Української РСР: мандатної, законодавчих передбачень, бюджетної, в закордонних справах, по промисловості й транспорту (Рад. Укр., 8.VII 1962, 1).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 164.