ПЕРЕДБА́ЧЛИВИЙ, а, е. Який має здатність передбачати що-небудь. Невтомний, передбачливий Богун з’являвся скрізь, пильнував найменшої дрібниці — все було враховано, як того вимагала козацька наука (Кач., II, 1958, 456); Прийом справ справді не затягнувся. В передбачливого завідувача навчальної частини вже були заготовлені належні документи (Збан., Малин. дзвін, 1958, 25); * Образно. Аркадій кількома словами зумів переконати її, що майбутнє її дітей — це ні в якому разі не гра сліпого випадку. Їх долею керує розумна передбачлива батьківська рука (Вільде, Сестри.., 1958, 44).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 164.