ПЕРЕ́ДНІЙ, я, є.
1. Який міститься попереду інших таких самих предметів, на початку ряду однакових предметів. — А ось і твоє місце, — сказав учитель, вказуючи йому на передню лаву (Мирний, І, 1954, 326); З переднього ряду підвівся літній робітник, підійшов до трибуни і подав Кузнецову запальничку (Головко, II, 1957, 551); — На передній лівій нозі коня хляпала підкова, — показує Іван Панасович на чітко окреслений слід (Стельмах, II, 1962, 215); // Який становить частину предмета (предметів), обернену вперед, до кого-, чого-небудь; який є передом (у 1 знач.). Тілько що пором з’їхав на середину, як передня половина його стала тонути (Мирний, V, 1955, 349); Радісно веселили око яскраво-червоні, сині й жовті фарби, в які помальовано передню стіну кожної хати (Смолич, І, 1958, 52); // рідко. Те саме, що головни́й. Питання про впливи на письменника інших письменників у наших критиків займає чогось переднє місце, хоч розв’язують вони його, на мій погляд, дуже поверхово (Вас., IV, 1960, 48); // у знач. ім. пере́дня, ньої, ж. Перша при вході в квартиру кімната, де звичайно лишають верхній одяг і і т. ін.; передпокій. Ходжу без калош, їх оглядають в передній італійці, як яке диво (Коцюб., III, 1956, 410); У передній було порожньо. В кухні топилася плита. В кімнаті невідома дівчина витирала зім’ятим папером вікно (Ю. Янов., II, 1954, 68).
Пере́дня кімна́та, рідко — те саме, що передпо́кій 1. Через передню кімнату випадково саме пробігла Марина (Ільч., Серце жде, 1939, 286); Пере́дні две́рі — двері парадного ходу. На першому поверсі мали діяти сам Багіров і Хаєцький. Тут, винищуючи гарнізон, треба було водночас виламати передні двері, щоб перші атакуючі влетіли в будинок без затримки (Гончар, III, 1959, 257).
2. Який пересувається, рухається попереду інших. Не встиг Кайдаш набідкаться, як задній віз нагнався на передній і перекинувся. (Н.-Лев., II, 1956, 276); Вдарили .. шрапнеллю. Передня лава атакуючих одразу розсіялась (Гончар, II, 1959, 82); В темряві виднілася передня коняка з коротким тулубом, чути було, як тихо подзенькує причеплене під возом пусте відро (Тют., Вир, 1964, 44); // у знач. ім. пере́дні, ніх, мн. (пере́дній, нього, ч.; пере́дня, ньої, ж.). Ті, що стоять, пересуваються, рухаються попереду інших. Компанія Піхоти з маршу йде.., мов клин, Іде в той стиск… "Набік! Набік!" Та де тобі! Передніх тиснуть задні (Фр., XIII, 1954, 311); Запорожці палили, не зводячи духу. Задні заряджали рушниці переднім (Довж., І, 1958, 259).
◊ Пере́днє сло́во; Пере́дні ува́ги, заст. — передмова. Сподіваюся читати Вашу автобіографію, котра, як я довідався з "Зорі", враз з переднім словом п. Драгоманова має бути додана до збірника (Коцюб., III, 1956, 114); Методологічні основи своїх поглядів на український романтизм і методику дослідження відповідних художніх творів виклав А. Шамрай у передніх увагах до першого тому "Харківської школи романтиків" (Рад. літ-во, 4, 1967, 83); Пере́дній край: а) частина лінії оборони, найближча до ворога; передова. В місті і в казармах все ніби вимерло, в штабі у командира полку залишилося всього кілька чоловік. Всіх, кого тільки можна, кинуто на передній край (Коз., Гарячі руки, 1960, 139); Вам покажуть передній край героїчної оборони Ленінового міста (Вишня, І, 1956, 308); б) найбільш важлива ділянка роботи, господарства, науки і т. ін. Переднім краєм сучасної науки стала ядерна фізика, проблема досліджень взаємоперетворень елементарних частинок та античастинок, проблема зірок і надзірок (Знання.., 2, 1965, 1); Пере́дній план: а) місце розташування предметів, найбільш близьке до глядача, спостерігача. На передньому плані дві закути для свиней, між ними вузький прохід, де складено зілля і всяку годівлю (Л. Укр., II, 1951, 194); Табір Хмельницького під Жовтими Водами. На передньому плані велике шатро гетьмана (Корн., І, 1955, 237); б) те, що має найважливіше значення або відіграє головну роль. В Даньковім житті, замість регентового камертона, знову на передній план виступила чабанська гирлига (Гончар, II, 1959, 29).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 171.