ПЕРЕДОВИ́ЦЯ, і, ж., розм. Те саме, що Передова́ стаття́ (див. передови́й). — Повезіть їй газету свою, сьогоднішнє число з своєю передовицею (Головко, II, 1957, 491); В передовиці писали про участь комсомолу у хлібозаготівлях, про хитрі маневри куркулів та підкуркульників, про потребу нещадної боротьби з ними (Кир., Вибр., 1960, 327).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 172.