ПЕРЕДОВИ́ЧКА, и, ж., розм. Жін. до передови́к 1. Таких слів.. наговорив [секретар] їй, що і в мене серце ворухнулося. Що і вдова. Що і мати уважна. Що і передовичка (Ряб., Жайворонки, 1957, 53).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 172.