ПЕРЕДРІМА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., діал. Передрімати. Нарешті він попросив Спориша, щоб позволив йому передріматися півгодиночки, бо його сон ломить (Фр., II, 1950, 277); — Мені болить сьогодні голова так шалено,.. що мушу конче трохи передріматися (Коб., III, 1956, 133).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 176.