ПЕРЕЖЕ́ВРІТИ, іє, док. Перегоріти без полум’я (про все або багато чого-небудь); // безос. Нехай трохи пережевріє в грубі, то тоді і заткнеш каглу (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 180.