Слово "перекат" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ПЕРЕКА́Т, у, ч.

1. Дія за знач. переко́чувати, перекоти́ти і переко́чуватися, перекоти́тися. Переливи синього тепла, Несміливі перекати хвиль (Бажан, Італ. зустрічі, 1961, 28).

2. перев. мн. Перекотисті звуки. За Дніпром десь перекати Грому, блискавки з дощем… (Воскр., З перцем!, 1957, 453); Гарматні перекати; // перека́тами, перека́том, у знач. присл. Перекотисто. Злива путь давно накочену Змочила, ниву ярову І відкотилась перекатами, Немов артилерійський грім (Шпорта, Вибр., 1958, 91); — Ура-а! — перекатом понеслося в натовпі. — Слава товаришу Леніну! (Головко, II, 1957, 628).

3. Невелике підвищення на поверхні землі, яке плавно переходить у заглиблення. Навіть неозброєним оком їй було добре видно всю долину і густий ліс за нею, що підіймався перекатами в гори (Кучер, Чорноморці, 1956, 368); Якщо уважно подивитися, то можна побачити сині, сизі, ледве вловимі зором перекати далини (Колг. Укр., 10, 1957, 26).

4. Мілководна ділянка річки. Піщані перекати перетинали русло, заважаючи рухові пароплавів (Десняк, Вибр., 1947, 180).

5. спорт. Поступове переміщення ваги тіла з однієї точки на другу.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 190.