ПЕРЕКИДА́Ч, а́, ч., техн. Пристрій для розвантажування шляхом перекидання відкритих вагонів, вагонеток і т. ін. Тут-таки й було що показати. Потрійний велетенський перекидач, що брав на себе зразу аж три вагонетки з рудою — по двадцять п’ять тонн у кожній, сортувальна гірка (Ткач, Плем’я.., 1961, 343); З кліті виринула наповнена породою вагонетка і повільно покотилася до перекидача (Рад. Укр., 13.IV 1962, 3).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 194.