ПЕРЕКИПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕКИПІ́ТИ, плю́, пи́ш; мн. перекипля́ть; док.
1. тільки 3 ос. Кипіти надто довго, часто втрачаючи добру якість. Повар страшенно обурювавсь, коли на нього насідали за роботу, коли народ критикував його щоденні кулінарні витвори.. Вона, критика, повергала його в такий гнів, в таку лють, що страви перекипали на плитах (Довж., III, 1960, 427); Приставить [Маруся] обідати, то або у нетоплену піч, або забуде чого положити, або усе у неї перекипить, що й їсти не можна (Кв.-Осн., II, 1956, 78); * Образно. Промова Алієва була довга.. Кожне слово було зважене, кожне слово перекипіло в розумовому казані і тому було важке, наче налите оловом (Донч., II, 1956, 144); Море, гори, ліс запалили моє серце, і я виразно відчуваю, як ці чарівні вогні на березі, на маяку, на пароплавах перекипають у ньому, народжуючи стан дивний і прекрасний (Бабляк, Літопис.., 1961, 71); // Переставати кипіти. * Образно. І до вчорашнього дня не перекипіла чужинська отрута — бухикала і клекотала в грудях Василя (Стельмах, II, 1962, 10).
2. перен. Угамовуватися, затихати після бурхливого прояву (про почуття, переживання). У мені любов перекипала, Не корився я своїй біді… (Перв., І, 1958, 168); — Бачу по тобі, що в тебе й за тиждень досада не перекипіла, що ти й досі зле на його мислиш (Л. Янов., І, 1959, 366); Робота знову захопила його, трохи й злість перекипіла, але повного заспокоєння відчути не зміг (Грим., Незакінч. роман, 1962, 34); // безос. Поглянув [Тимофій] на Варчука. — Ну, що тобі, Сафроне Андрійовичу? Ще не перепекло? Не перекипіло? (Стельмах, II, 1962, 133); // Заспокоюватися після сильного хвилювання, бурхливого прояву яких-небудь почуттів. Отак, перекипаючи і перетліваючи у тяжких роздумах-сумнівах, незчувся, як голоси закоханих стихли (Речм., Твій побратим, 1962, 144); Завтра Шторре перекипить і знову візьметься до роботи (Собко, Граніт, 1937, 228).
◊ Се́рце перекипі́ло; У се́рці перекипа́є що — хтось заспокоївся, перестав гніватися, хвилюватися і т. ін. — Так і не вдалося зазирнути в рідні краї. Та, мабуть, і краще. Раз перекипіло серце — і баста. Навіщо вдруге ятрити? (Тют., Вир, 1964, 338).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 195.