ПЕРЕКЛАДНІ́, них, мн., у знач. ім., заст. Екіпаж з кіньми, яких замінювали на поштових станціях. К Плутону За підписом своїм [шле Зевс] приказ, Щоб фурію він Тезифону Послав к Юноні той же час; Щоб ні в берлині,.. ні в портшезі, А бігла б на перекладних (Котл., І, 1952, 176); До Москви, як відомо, він [Т. Шевченко] їхав поїздом, а звідти — поштовим трактом, на перекладних (Літ. Укр., 8.III 1966, 3).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 198.