ПЕРЕКЛИКА́ННЯ, и, с., рідко. Дія за знач. переклика́тися і звуки, утворювані цією дією. Перекликання з в’язнями, гомін, вітання. Громада в’язнів мішається з юрбою (Л. Укр., II, 1951, 480); Ніжному шепотінню пшениці не заважав ані дзвін перепелів,.. ні перекликання деркачів (Збан., Переджнив’я, 1960, 440).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 198.