ПЕРЕКЛЮЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕКЛЮЧИ́ТИ, ючу́, ю́чиш, док., перех.
1. Виключати один механізм, апарат, елемент, що діє у певній системі, включаючи його по-іншому або включаючи інший. Десь там у полі зник одноманітний гуркіт мотора, скрегіт коробки швидкостей, які так часто переключав Левко… (Кучер, Прощай.., 1957, 71); [Віктор:] Скажіть там секретарці, нехай переключить телефон на свій стіл (Лев., Нові п’єси, 1956, 38); // Змінювати напрямок, силу газу, електричного струму і т. ін. Переключити електричний струм.
2. на що, перен. Переводити на інший вид роботи, занять і т. ін.; використовувати по-іншому, в іншому місці. Бригадири мають змогу значну кількість колгоспників переключити на збирання картоплі та кукурудзи (Колг. Укр., 11, 1958, 4); Переключати кошти з однієї галузі господарства на іншу; // Спрямовувати в інший бік, на інший предмет (увагу, розмову і т. ін.). — Сильні люди мусять мати силу ще й тримати себе в руках… Свою енергію слід переключати на інше, потрібніше і значно корисніше — культуру (Сміл., Зустрічі, 1936, 75); Випадок з Дягілевим онуком мене насторожив, але повністю переключити свою увагу на дисципліну в класах я ще не мав змоги (Збан., Малин. дзвін, 1958, 81).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 199.