ПЕРЕКРИТТЯ́, я́, с.
1. Дія за знач. перекри́ти, перекрива́ти. На правий берег переправились три білих дивізії і, відкинувши виставлену для перекриття червону стрілецьку дивізію, стали розвивати наступ (Гончар, II, 1959, 373); Чудові зразки трудового героїзму проявили будівники на перекритті русла Дніпра (Наука.., 11, 1956, 7).
2. Частина споруди, будівлі, яка обмежує приміщення зверху чи знизу або відділяє поверхи один від одного. Бомба влучила якраз всередину будинку.., впали внутрішні перекриття (Жур., Вечір.., 1958, 375); В церкві св. Юра, у Дрогобичі, море кольорів.. Розписано усі стіни, від низу аж до верхів, розписане й саме шатрове перекриття (Нар. тв. та етн., 6, 1967, 67).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 207.