Слово "перекручений" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ПЕРЕКРУ́ЧЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до перекрути́ти. Ліз [Йонька] на бійку. Шапка, перекручена задом наперед, була аж на потилиці (Тют., Вир, 1964, 91); [Петро:] Нічого прикриватися законом божим, перекрученим нашими зовсім не святими замірами! (Мирний, V, 1955, 178); [Ярошенко:] В тих статтях факти перекручені, а людей оббрехали (Лев., Нові п’єси, 1956, 62); // у знач. прикм. Явтух Каленикович обходить упряжку, поправляє перекрученого посторонка, вуздечку (Ю. Янов., II, 1954, 217).

2. у знач. прикм., перен. Зіпсований, спотворений (про неправильно вимовлене, написане і т. ін.). Не подобалося Зоні, що Леся звертається до дитини здрібнілими, перекрученими словами (Вільде, На порозі, 1955, 56); // Помилковий.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 208.