ПЕРЕКРУ́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПЕРЕКРУТИ́ТИСЯ, учу́ся, у́тишся, док.
1. Скручуватися занадто, в багатьох місцях, псуючись або деформуючись. А раптом перекрутиться повітряний шланг, їх [водолазів] не встигнуть витягнути? (Ю. Янов., II, 1954, 94); // перен. Змінюватися, ставати іншим. — І дивно, як то все зразу перекрутиться, іншим стає (Мирний, III, 1954, 243).
2. Крутитися, обертатися навколо себе або через голову; перевертатися. Хмара батогом торкнувся гілки, і зів’яле листя з тихим шепотом, перекручуючись, поволі посипалось на спини коней, на віз і додолу (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 642); Нема гірше, як іти в новій одежі: там не сядь, там не ляж, там через голову не перекрутися (Стельмах, II, 1962, 129); // Обертатися, перевертатися (про круглі, хиткі або перекидисті предмети). Раптом човник прудко рвонувся вперед, загойдався, перекрутився, і Ярослав відчув, що пливе спиною вперед (Мушк., День.., 1967, 74).
3. тільки недок. Пас. до перекру́чувати. Чайченко мені не раз жалівся, що його вірші зовсім перекручуються. І справді, я бачив їх перекрученими так, що не лишалось ні ритму, ні рими… (Сам., II, 1958, 437).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 208.