ПЕРЕКУПО́ВУВАТИ, ую, уєш, ПЕРЕКУПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і рідко ПЕРЕКУПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕКУПИ́ТИ, куплю́, ку́пиш, док., перех.
1. Купувати у кого-небудь куплене, добуте ним. — Щодо грошових операцій, ми поклали краще скінчити їх за кордоном, взвернувшись до однієї німецької фірми, що перекуповує російські маєтки (Л. Янов., І, 1959, 446); Крий нас, боже, Щоб крадене перекупать (Шевч., І, 1963, 327); [Прочанин:] Десь недавно купив ти сюю землю? ..А скільки дав за неї? [Чоловік:] А ти хіба перекупити хочеш? (Л. Укр., III, 1952, 125); Гозберг нічого не цурався: перекупити й спродати з рук до рук яку худобину, бочонок оселедців, ящик мила чи кілька низок цибулі (Досв., Вибр., 1959, 294).
2. Купувати все або багато чого-небудь.
3. Підкуповувати; заохочувати підкупом. Думали, що Влас Волос і на цей раз перекупить суд (Панч, II, 1956, 7).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 209.