ПЕРЕЛАМА́ТИ1, а́ю, а́єш, док., перех. Зламати, розділяючи на частини, шматки все або багато чого-небудь. — Скільки дерева поламав!..Мічурін засміявся. — А скільки я переламав, згадай! Не вдалось дерево — під корінь (Довж., І, 1958, 452).
ПЕРЕЛАМА́ТИ2 див. перела́мувати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 211.