ПЕРЕЛИ́НУТИ, ну, неш, док., поет. Те саме, що перелеті́ти 1. Богаза знов перекинулась білою голубкою, перелинула через високі мури (Н.-Лев., III, 1956, 297); Золотий промінь сонця перелинув зі сходу на захід, і вершечки синіх хмар зайнялись червоним полум’ям (Коцюб., І, 1955, 70); Його ніхто не турбував, і він довго сидів на веранді, перелинувши в Київ, на Батиєву гору (Сенч., Опов., 1959, 201).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 214.