ПЕРЕМЕЖЕ́НИТИСЯ, иться, док., безос., діал. Обійтися. — Ти й до ніг зажди упадати, — мовлю їй, — і вмирати зажди: може, ще й так перемежениться; а поки що, — кажу, — не займай батька,нехай він сам трохи вгамується (Вовчок, І, 1955, 205); — Думав, що ти якось літом вирвешся до нас, а тепер бачу — капут моїм вакаціям.. А може, якось перемежениться? (Кол., Терен.., 1959, 304).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 223.