ПЕРЕМИКА́ТИ1, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕМКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. Виключати певні механізми, апарати, елементи і включати інші. Хтось підрахував: водій автобуса, що обслуговує пасажирів у місті, перемикає за зміну швидкість понад тисячу разів (Знання.., 11, 1966, 17); // Змінювати напрям, силу (електричного струму, газу, потоку рідини).
ПЕРЕМИКА́ТИ2, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕМКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. З’єднувати перемичкою.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 225.