ПЕРЕМІЩА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся і ПЕРЕМІ́ЩУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПЕРЕМІСТИ́ТИСЯ, іщу́ся, і́стишся, док.
1. Змінювати своє місцезнаходження, займати інше місце, пересуватися кудись. З холодних країн повітря переміщується в більш теплі; дмуть холодні вітри (Фіз. геогр., 5, 1956, 86); Майнуло над степом віяло світляне, переміщаючись у просторі (Гончар, Тронка, 1963, 244); Не чули співаки, як нічка пливе-упливає, як зорі на небі перемістилися (Дн.Чайка, Тв., 1960, 55); Покупці товпляться біля книжок, одні відходять, другі припливають, без перебільшення можна сказати, що сюди перемістився центр ярмарку (Ю. Янов., І, 1958, 584); // Змінювати місце свого перебування, пересуватися з одного місця на інше. Довго переміщалися, пересувалися, поки зібралися знайомі до знайомих (Хижняк, Тамара, 1959, 158); Для дослідження працездатності в умовах невагомості космонавт виходив з крісла й переміщувався по кабіні (Рад. Укр., 12. VIII 1962, 2).
2. тільки недок. Пас. до переміща́ти.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 229.