ПЕРЕМІ́ЩУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до перемі́щувати. Величина, що вимірюється відношенням роботи, виконуваної при переміщенні позитивного заряду з нескінченності в дану точку поля, до величини переміщуваного заряду, називається потенціалом поля в даній точці (Курс фізики, III, 1956, 28).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 229.