ПЕРЕОЦІ́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПЕРЕОЦІНИ́ТИ, іню́, і́ниш, док., перех.
1. Оцінювати ще раз, повторно або заново, по-іншому. Переоцінив і переосмислив критик [Л. Новиченко] багато віршів раннього Рильського (Рад. літ-во, 9, 1967, 88); Ми намагались переоцінити застарілі традиції, знайти шляхи нового революційного театру, про який мали надто невиразне уявлення (З глибин душі, 1959, 11).
◊ Переоці́нювати (переоціни́ти) [всі] ці́нності — серйозно переглядати і змінювати погляди, уявлення і т. ін. — Зараз усі ми опинилися в однаковому, дуже важкому стані, — говорив цей погляд, — доводиться переоцінювати цінності, а це процес дуже болючий, нагадує перев’язку опеченого тіла, коли тобі повільно віддирають присохлі бинти (Собко, Срібний корабель, 1961, 206).
2. Оцінювати надто високо, вище, ніж слід. Про кожного з них Воронцов думає, кожному він хотів би зберегти життя: — Як? Що таке безпомилково? Чи не переоцінюєш ти часом своїх людей? Чи вірно ти зважив запаси їхніх духовних сил? (Гончар, III, 1959, 368); [Норма:] Дякую вам, та чи ви не вважаєте, сер, що ваша переміщенська політика злегка нагадує торгівлю рабами? [Бентлі:] Ти переоцінюєш компетенцію майора, Нормо (Галан, І, 1960, 389); Філіпчук глянув на Бронка поглядом, сповненим такої ненависті, що Бронкові мимохіть спало на думку: цього противника можна тільки недооцінити, але ніколи не переоцінити (Вільде, Сестри.., 1958, 493).
◊ Ва́жко (неможли́во) переоціни́ти — про те, що має виключно важливе значення. Важко переоцінити його [П. Тичини] заслуги і громадсько-творчий авторитет серед мільйонів читачів (Мал., Думки.., 1959, 8).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 243.