ПЕРЕПЕЛЕНЯ́ТКО, а, с. Пестл. до перепеленя́. Мініатюрна курочка. Вилупить свої пухнаті перепеленятка, отакусінькі, водить їх за собою й квокче (Вишня, II, 1956, 166).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 245.