ПЕРЕПОЛОШИ́ТИ, лошу́, ло́шиш, док., перех., розм. Те саме, що переполо́хати. Се був той пекельний гуркіт, що так переполошив ключника (Фр., II, 1950, 258); Переполошив ти лісорубів (Томч., Закарп. опов., 1953, 12).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 258.