ПЕРЕПРАВЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ПЕРЕПРА́ВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. перепра́вляться; док.
1. Переїжджати або переходити через яку-небудь водну перепону, труднопрохідне місце. Почали переправлятися через Буг. Дивимося: собаки — бух у воду — і попливли на другий бік (Є. Кравч., Сердечна розмова, 1957, 91); В будинок відпочинку на поромі ось тут колись переправлявся я (Гонч., Вибр., 1959, 197); Остапові нудно. Він має таке враження, наче чекає перевозу… Ось-ось переправиться.. і не може (Коцюб., І, 1955, 367).
2. тільки недок. Пас. до переправля́ти1.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 260.