ПЕРЕПРО́ДАНЕЦЬ, нця, ч., рідко. Те саме, що запро́данець. — Весело буде, як рідні свати Здеруть перепроданцю шкуру! (Стар., Поет. тв., 1958, 230).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 261.