ПЕРЕПРО́ШУВАТИСЯ1, уюся, уєшся і діал. ПЕРЕПРОША́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПЕРЕПРОСИ́ТИСЯ, ошу́ся, о́сишся, док. Просити вибачення; вибачатися. Володимир зачав.. невиразно бубоніти якусь надуману промову. Він, очевидячки, перепрошувавсь перед гостем (Крим., А. Лаговський, II, 1905, 133); Він підходить до пана, перепрошаючись (Ю. Янов., IV, 1959, 21); // розм. Миритися з ким-небудь. — Прийшов я, мамо… перепроситися.. Простіть мені, не гнівайтесь уже на мене… (Мирний, І, 1949, 321).
ПЕРЕПРО́ШУВАТИСЯ2, уюся, уєшся, недок., ПЕРЕПРОСИ́ТИСЯ, ошу́ся, о́сишся, док. Проситися на інше місце, посаду і т. ін. Він поїхав до Києва і перепросився на другу парафію (Н.-Лев., III, 1956, 203).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 262.