Слово "перепілка" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ПЕРЕПІ́ЛКА, и, ж.

1. Самка перепела; перепелиця. Чорніють яри. Перепілка, чуть, десь у житі лящить (Тесл., Вибр., 1950, 106); Сіро-жовта, іржава перепілка вискочила з сухого буряну (Донч., II, 1956, 276); // М’ясо цієї птиці. Почалася рада. Книш захотів битків у сметані, Проценко — перепілки (Мирний, III, 1954, 268); * У порівн. Мов сполохана перепілка, Надя шарпається всім тілом, кидається вперед, вбік од свого супутника (Ряб., Жайворонки, 1957, 7).

2. перен., розм. Пестлива форма звертання до дівчини, жінки. Ти дівчино, перепілко, ти моє сердейко [серденько] (Коломийки, 1969, 126).

3. Український дівочий хоровод, що супроводжується піснею про перепелицю, а також пісня такого хороводу. В одному місці дівчата, побравшись за руки в кружок, виводили танець, співаючи перепілки (Н.-Лев., III, 1956, 104).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 250.