ПЕРЕСВІ́ДЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПЕРЕСВІ́ДЧИТИСЯ, чуся, чишся, док. На підставі фактів переконуватися в чому-небудь, утверджуватися в якій-небудь думці, в якому-небудь припущенні. Чим далі йшов Батий, тим більше пересвідчувався, що за спиною залишилися нездолані руські (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 490); Придивляючись ближче до життя села, я пересвідчився, що навіть одна інтелігентна людина може багато там зробити (Коцюб., І, 1955, 170); Я пересвідчився давно у тому сам, Як зле удвох стрілять до дичини одної (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 171); Маруся дозволила Грицеві мазнути пальцем по черевиках, і тоді всі пересвідчились, що вони нові (Юхвід, Оля, 1959, 13); // Дізнаватися, довідуватися про що-небудь. Часто заходили вчителі. Шухновський, уважний, співчутливий, кожного разу пересвідчувався, чи краще я себе почуваю (Збан., Малин. дзвін, 1958, 332); Я знав, що такі люди, як той, який мав приїхати, живуть на двадцать років уперед, і хотів пересвідчитися, як вони виглядають (Ю. Янов., II, 1958, 97).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 273.